Після смерті Генріха IV пожвавилась феодальна аристократія. Використовуючи послаблення королівської влади при малолітньому Людовіку XIII, вона спробувала повернути втрачені позиції. Однак скликані з її ініціативи Генеральні штати (1614) не змогли надати їй підтримки третього стану. Програма депутатів третього стану свідчила про розрив відносин буржуазії з феодальною знаттю і підтримку абсолютної монархії. |
  |
|
|||||||||||||
|
На головну сторінку
|
   Зміцнення абсолютизму за Рішельє 1614 
23-10-2011, 02:48
Після смерті Генріха IV пожвавилась феодальна аристократія. Використовуючи послаблення королівської влади при малолітньому Людовіку XIII, вона спробувала повернути втрачені позиції. Однак скликані з її ініціативи Генеральні штати (1614) не змогли надати їй підтримки третього стану. Програма депутатів третього стану свідчила про розрив відносин буржуазії з феодальною знаттю і підтримку абсолютної монархії.
Подробнее :
Період правління Генріха IV
23-10-2011, 01:27
 У період правління Генріха IV аристократії був нанесений відчутний удар: вона була відсторонена від участі у Королівській раді і керівництва зовнішньою політикою. Бажаючи обмежити владу губернаторів, Генріх IV посилав у провінції відданих людей для виконання фінансових і судових справ, залишаючи знаті функції командування місцевими військовими силами. Аристократія перебувала у стані постійного незадоволення.
Подробнее :
Завершення Громадянських («релігійних») війн
23-10-2011, 01:20
 Громадянські («релігійні») війни завершилися перемогою абсолютизму. Щоправда, ця перемога не була повною, тому що сили опору католицької знаті не були ще повністю зламані.Гугенотська партія продовжувала зберігати єдність, і королю Генріху IV довелося укласти з нею діючий мирний договір. Це був Нантський едикт (указ) 1598 р. Католицизм оголошувався пануючою релігією у Франції, але гугеноти одержали право проповідувати в країні кальвінізм, за винятком Парижа і деяких інших міст. Гугенотам дозволялось обіймати державні посади.
Подробнее :
Генрих IV та закінчення громадянської війни
23-10-2011, 01:16
Наприкінці 80-х років політична анархія (безвладдя) досягла апогею (найвищої точки). Король Генріх III, запідозривши Генріха Гіза в тому, що він хоче захопити престол, наказав убити його і його брата-кардинала. У відповідь на це Католицька ліга, підіславши вбивцю, знищила останнього короля з династії Валуа - Генріха III (1589).Королем став вождь гугенотів Генріх Бурбон (Генріх IV). Але Північна Франція його не визнала. Католицька ліга висунула свого кандидата на престол - брата герцога Гіза.
Подробнее :
Гугенотська Конфедерація
23-10-2011, 00:59
 Однак наслідки Варфоломіївської ночі були не тими, яких чекали Катерина Медічі й Гізи. Вибухнула нова війна. У 1573 р. весь Південь утворив гугенотську Конфедерацію - республіку міст і дворян зі своїм представницьким центральним органом, фінансами, податками та армією. Керували цією «державою в державі» дворяни на чолі з невтомним Генріхом Бурбоном, який утік із Парижа.Того ж року на Півночі була створена Католицька ліга північнофран-цузького дворянства. До неї приєдналась і буржуазія Півночі. Керівну роль відігравала тут також феодальна аристократія на чолі з Гізами.
Подробнее :
Карл IX
23-10-2011, 00:45
 Карл IX (1550-1574) зблизився з одним із лідерів гугенотів - адміралом де Коліньї. Адмірал, воїн і знавець правил дворянської честі, мав великий вплив при дворі. Він почав переконувати молодого монарха в тому, що в країні потрібно встановити міцний мир. Для цього, говорив він, необхідно спрямувати енергію дворянства на війну з Іспанією. Коліньї також вважав, що його величності Карлу IX пора вже жити своїм розумом і вийти з-під опіки матері.
Подробнее :
Війна у містечку Вассі
23-10-2011, 00:42
 Війна розпочалась у 1562 р. з епізоду (випадку) у містечку Вассі, коли герцог Гіз зі своїм озброєним почтом напав на молитовні збори гугенотів. Гугеноти були озброєні, відбулася сутичка. З цього моменту почались воєнні дії, які й породили кілька війн.
Подробнее :
Герцоги Гізи
23-10-2011, 00:35
 На півночі Франції кальвінізм поширювався значно менше (тільки у деяких великих містах Нормандії). Феодальна знать і дворянство підтримували католицький табір, який очолювали герцоги Гізи. Гізи мали величезні володіння. Франсуа Гіз був головнокомандуючим королівської армії. Гізи виступали як захисники «істинної» (католицької) віри.
Подробнее :
Початок громадянських війн
23-10-2011, 00:32
 Неспокійна обстановка, що склалася у Франції після закінчення Італійських війн, ускладнилася боротьбою, що розпочалась за реформу церкви. Спочатку у Францію проникла лютеранська віра. Королівська влада терпляче сприйняла це, оскільки сама підтримувала у Німеччині князів -протестантів. Та невдовзі почалися переслідування. Була створена «Вогненна палата», яка за три роки своєї діяльності винесла 500 звинувачувальних вироків, 60 із них були смертними.
Подробнее :
Зародження буржуазії
23-10-2011, 00:29
 З розвитком мануфактурного виробництва розширювався і зміцнювався внутрішній (загальнонаціональний) ринок Франції. Із феодального стану городян формувалась буржуазія. Однак цей процес гальмувався деякими несприятливими обставинами.
Подробнее :
Вернуться назад << 1 2 3 4 5 >> Следующая страница
|
 Про проект Історичні події
При використанні матеріалів посилання на джерело обов'язкове. |
|||||||||||
  |
 |
 |
 |
 |
|||||||||
|
|||||||||||||